flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Про особливості кримінального провадження під час воєнного стану

21 грудня 2022, 12:08

 

 

 

Робота судів і процесуальні строки: судді ВС розповіли про особливості кримінального провадження під час воєнного стану

 
 
 

Зважаючи на воєнний стан в Україні, одним із пріоритетних напрямів діяльності Верховного Суду є вирішення питань щодо розгляду трьох категорій кримінальних проваджень: щодо кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; щодо злочинів проти основ національної безпеки України (державна зрада, колабораційна діяльність) і щодо військових кримінальних правопорушень.

На цьому наголосив голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко під час IX Конференції з кримінального права та процесу.

Водночас не менш значущими є категорії справ, які підсудні Вищому антикорупційному суду. Так, за вчинення корупційних кримінальних правопорушень мають бути покарані ті, хто послаблював, робив вразливою нашу державу. Це стосується і корупційних злочинів, пов’язаних, зокрема, із зловживанням владою, одержанням неправомірної вигоди посадовцями, які сьогодні, у складний для країни час, сприяють особам в ухиленні від мобілізації, незаконному перетині кордону тощо.

Крім того, Станіслав Кравченко окреслив виклики, з якими стикаються суди під час розгляду кримінальних проваджень в умовах воєнного стану.

Так, відповідно до положень ст. 124 Конституції України та ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя в Україні здійснюють виключно суди в будь-якому правовому режимі, у тому числі воєнного стану. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Таким чином, перед судами стоїть завдання організовувати свою роботу щодо належного виконання обов’язків, покладених на них Конституцією та законами України, і при цьому забезпечувати максимальну безпеку як учасників кримінального провадження, так і суддів, працівників суду.

У цьому контексті постає питання щодо можливості дистанційного провадження. Законодавець вніс зміни до ст. 336 КПК України, яка стосується проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження. Так, суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

На думку Станіслава Кравченка, суддя, прокурор мають перебувати в залі судових засідань, захисник – або в залі суду, або поряд із підзахисним (у разі участі в засіданні в режимі відеоконференції). Адже якщо, зокрема, суддя перебуватиме поза приміщенням суду, будуть виникати питання щодо дотримання загальних засад кримінального провадження, незалежності судді тощо. Якщо суддя перебуватиме не в суді, то це – порушення процедури судового розгляду, починаючи від відкриття судового засідання та завершуючи таємницею нарадчої кімнати.

Що стосується дистанційної участі в засіданнях учасників кримінального провадження, то такий механізм можна використовувати тоді, коли забезпечити їхню участь неможливо.

Також актуальним є питання щодо спеціального провадження (in absentia). З початку повномасштабного вторгнення рф зареєстровано понад 50 тис. злочинів агресії та воєнних злочинів, і очевидно, що розгляд великої кількості кримінальних проваджень щодо цих злочинів відбуватиметься in absentia.

Зокрема, в контексті спеціального провадження постає питання належності повідомлення обвинуваченого, щодо якого воно здійснюється. КПК України передбачає, що повістки про виклик обвинуваченого публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті суду. Але навряд чи для повідомлення особи, яка перебуває на території країни-агресора, цього буде достатньо.

Доповідач звернув увагу також на те, що під час кримінального провадження за процедурою in absentia має бути забезпечено право на справедливий суд. Адже саме справедливий суд – запорука сприйняття як українським суспільством, так і міжнародною спільнотою ухвалених судових рішень і зміцнення України на позиції демократичної та правової держави.

Суддя ККС ВС Олександра Яновська акцентувала, що воєнний стан вніс корективи як у діяльність судів, так і в кримінальний процес. Зміни, яких зазнало кримінальне процесуальне законодавство, стали відповіддю на ті нагальні та складні питання, які виникають під час кримінального провадження в умовах воєнного стану.

За словами доповідачки, воєнний стан впливає, зокрема, на дотримання розумних строків у широкому розумінні: йдеться про строки здійснення досудового розслідування, судового розгляду, реалізації сторонами своїх процесуальних прав.

Зміни щодо процесуальних строків, які були внесені до КПК України, пов’язані з ситуаціями, коли передбачений законом перебіг кримінального провадження вибивається з колії у зв’язку з воєнним станом.

Олександра Яновська зауважила, що у КПК України передбачена можливість поновлення пропущених процесуальних строків, у тому числі й з урахуванням воєнного стану. Зараз трапляються випадки, коли до ККС ВС подають касаційні скарги з пропуском установленого законом строку та з проханням про його поновлення. При цьому скаржники посилаються на поважність причин пропуску строку, які пов’язані з воєнним станом.

«Ми не маємо сприймати наявність воєнного стану як автоматичну обставину для поновлення процесуального строку. Особа, яка звертається з клопотанням про поновлення строку, повинна навести конкретні поважні причини, що призвели до пропуску такого строку», – наголосила спікерка.

Суддя розповіла, що іноді надходять касаційні скарги, подані з дво- чи тримісячним пропуском установленого законом строку, в яких прокурор посилається на воєнний стан та обґрунтовує такий пропуск великою кількістю повітряних тривог у Києві й необхідністю перебувати в укритті.

За словами Олександри Яновської, сьогодні вся Україна живе в умовах постійних повітряних тривог, загрози обстрілів, відсутності електроенергії та інших труднощів, пов’язаних із воєнним станом. Безперечно, у цей складний час насамперед слід дбати про безпеку. Водночас не потрібно забувати, що коли йдеться про діяльність державних органів, то кожен громадянин має право сподіватися на їх добросовісну роботу. «Якщо ми говоримо про оскарження рішень прокурором із таким великим пропуском строку з посиланням лише на те, що він не міг вийти з укриття, маємо розуміти, що цей прокурор – не єдиний, хто може подати скаргу, адже в кожному кримінальному провадженні є група прокурорів», – зазначила доповідачка.

Що стосується процесуальних строків у контексті реалізації прокурором повноважень, передбачених ст. 615 КПК України, то суддя ККС ВС звернула увагу на таке.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 615 КПК України про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд, визначений у порядку, передбаченому законодавством, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення.

КПК не дає відповіді на питання, якими є наслідки, якщо прокурор не повідомить невідкладно прокурору вищого рівня про прийняті рішення чи не надасть суду відповідні копії протягом 10 днів. Крім того, судова практика з цього питання ще не напрацьована, тому не можна автоматично говорити про істотні порушення кримінального процесуального закону.

Водночас є ситуації, коли процесуальні строки надзвичайно важливі. Наприклад, у випадку обрання прокурором запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки у слідчого судді немає об’єктивної можливості виконання цього повноваження. Прокурор має повідомити прокурора вищого рівня та суд про прийняте рішення. Відповідно до ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, зобов’язаний прослідкувати за законністю такого тримання та додержанням її прав.

У результаті недотримання прокурором відповідних строків можуть поставати питання щодо порушення права на свободу та особисту недоторканність, гарантованого законодавством України та ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, наслідки недотримання процесуальних строків не завжди очевидні, не завжди чітко прописані в КПК України, але в певних ситуаціях вони можуть призвести до істотного порушення прав та свобод людини.

Відеозапис заходу: https://youtu.be/vSMA1d_JS9Yhttps://youtu.be/MFCbLn47v2o.

IX Конференція з кримінального права та процесу організована Асоціацією правників України.

Верховний Суд